Remmers Ukraine - Офіційний інтернет магазин | Фарба , герметик і лазурі для дерева Реммерс в Києві та з доставкою по Україні. Гідроізоляція 15

Музична школа знаходиться в центрі острова Зільт у червоній будівлі з клінкеру. Старий і малюк навчаються там грі на різних музичних інструментах і здобувають музичну освіту.

Царі́ціно — природно-історичний парк і природна територія (ООПТ), що особливо охороняється, в Південному адміністративному окрузі Москви.

Будівля побудована Германом Фрідріхом Веземанном у період з 1861 по 1869 роки з червоної обпаленої цегли (звідси назва «Червона ратуша»). При цьому фасонні елементи та скульптурні прикраси виконані з пісковика та теракоти.

Вокзал у старому Єкатеринбурзі з'явився у 1878 році, коли до міста прийшла гірничозаводська залізниця, з'єднавши його з Тагілом та Перм'ю. До цього повідомлення з центральною Росією і зі сходом проходило Великим Сибірським трактом. На північ вів Верхотурський тракт, на південь Челябінський. Залізниця відразу змінила життя Єкатеринбурга. Він наблизився до центру країни. До міста потекли нові товари. У ньому виросли нові будинки, серед яких вокзал займав не останнє місце. 1939 року йому додали другий поверх. 1956 року прибудували бічні крила з арками. Зазнала реконструкції та Привокзальна площа. Трамвайні колії від будівлі забрали. На місці дерев'яних котеджів виросли багатоповерхові корпуси. А посередині площі 1962 року став пам'ятник Уральським танкістам-добровольцям.

Перші ворота спочатку називалися Гумбінненськими. У 1811 році ворота були перейменовані на Королівські, за назвою вулиці, на якій вони знаходилися (Koenigstrasse). Не відомо, чи Королівські ворота використовувалися як оборонна споруда під час штурму міста радянськими військами під час Великої Вітчизняної війни. В даний час в них розташована експозиція, присвячена відвідуванню Кенігсберга Великого посольства Петра I

Петровський шляховий палац, розташований на Ленінградському проспекті, зводився за проектом Матвія Козакова у 1776-1780 роках на честь успішного завершення російсько-турецької війни. Палац виконував функцію резиденції почесних осіб, які відпочивали тут після подорожі з Петербурга до Москви. У різний час у палаці бували Катерина ІІ, Павло І та Микола ІІ. У радянські часи у будівлі розміщувалася Військово-повітряна академія імені М. Є. Жуковського, а 1990-ті роки Петровський палац перейшов у власність Москви.

Смольний (Воскресенський Новодівичий) монастир - перший у Петербурзі жіночий монастир, заснований на місці Смоляного двору імператрицею Єлизаветою Петрівною. Цей визначний архітектурний ансамбль побудований у стилі російського бароко. Його домінантою є собор Воскресіння Словущого (Смольний собор), зведений за проектом Б.-Ф. Растреллі у 1748-1762 рр. Собор висотою 92 м є частиною каре, утвореного келіями, трапезною, бібліотекою та чотирма церквами. Будівництво Смольного собору тривало 87 років. Завершили будівництво 1835 р.

Собор у романському стилі, перебудований у 13/14 століттях у готичний собор, під час Другої світової війни був частково зруйнований, як і багато інших історичних споруд у Любеку.

Дорогоцінна святиня Руської землі, всесвітньо відома Троїце-Сергієва лавра заснована преподобним Сергієм Радонезьким близько 1340 року. Протягом багатьох років обитель преподобного Сергія за своїм впливом займала перше місце серед усіх російських монастирів, будучи найважливішим духовним та культурним центром країни. Троїце-Сергієв монастир зіграв важливу роль у справі повалення татаро-монгольського ярма та об'єднання російських земель навколо Москви. У стінах обителі працювали духовні письменники Єпіфаній Премудрий, Пахомій Логофет, Максим Грек, живописці Андрій Рубльов, Данило Чорний та Дмитро Плеханов, архітектори І.Ф. Мічурін та Д.В. Ухтомський.

У жовтні 2006 року було розпочато роботи з реставрації Собору Богоявлення, збудованого у 1719 році, у місті Іркутськ. П'ять років будували Собор і в 1723 будівництво було завершено.

Село Шарапове згадується у 1636-1643 pp. Після скасування кріпацтва селяни села вирішили поставити в себе власний храм, під будівництво якого виділили зі своїх земель 33 десятини. У квітні 1869 р.

600 років історичного розвитку у всіх його проявах знаходять своє відображення у вигляді окремих частин та приміщень замку і проливають світло на історичний хід часу, який після століть наклав відбиток на архітектуру цієї будівлі.

Житловий будинок було збудовано в 1900 році і оновлено в 1950 році за допомогою оновлення зовнішнього вигляду фасаду, захищеного як пам'ятник старовини. Об'єкт було відзначено у 2006 році премією в галузі архітектури.

В 1866 Теодор Шторм разом зі своєю сім'єю переїхав до будинку одного торговця в Хузумі. Тут він написав багато своїх книг і новел, серед яких «Поль-лялька» та «Вершник на білому коні». Після проведеної санації будинку та прибудов у 2006 році Центр Теодора Шторма є не лише резиденцією Товариства ім. Т.Шторма, а також Архівом ім. Т. Шторма. Для дослідників у галузі літератури та студентів Архів ім. Т.Шторма є основним місцем відвідування, якщо йдеться про твори та цінні видання праць.